Найголовніші новини України та світу станом на 11 липня 2026 року

Інформаційний порядок денний 11 липня 2026 року залишається надзвичайно напруженим. Україна переживає нові масштабні російські атаки, одночасно посилюючи удари по військовій логістиці та енергетичній інфраструктурі противника. На міжнародній арені увага прикута до загострення навколо Ірану та Ормузької протоки, результатів саміту НАТО, подальшої підтримки України й політичних змін у європейських країнах.

Україна: масований обстріл, проблеми з ППО та удари по російській логістиці

У ніч і вранці 11 липня Росія здійснила комбіновану атаку на Україну із застосуванням балістичних і крилатих ракет, а також ударних безпілотників. За даними української сторони, загалом було запущено 12 ракет і 121 дрон. Сили оборони збили або подавили більшість безпілотників і частину крилатих ракет, однак перехопити балістичні ракети не вдалося.

Одним із головних об’єктів атаки став Київ. У різних районах столиці виникли пожежі, були пошкоджені офісні, складські та інші будівлі. За останніми повідомленнями, у Києві постраждали щонайменше 11 людей, серед яких була дитина.

Під ударом опинилися й інші регіони. В Одесі ракетна атака забрала життя двох людей, ще одна людина була поранена. У Харкові внаслідок удару безпілотника по цивільному підприємству постраждали семеро людей. Загалом унаслідок атак 11 липня загинули щонайменше дві людини, а кількість поранених сягнула 19.

Ці обстріли вкотре продемонстрували критичну потребу України в сучасних засобах протиракетної оборони. Особливо гостро стоїть питання ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot, здатних боротися з балістичними цілями. Президент Володимир Зеленський закликав партнерів прискорити передавання вже обіцяних боєприпасів і систем ППО.

Водночас після саміту НАТО Україна отримала важливий політичний сигнал від Сполучених Штатів. Президент США Дональд Трамп заявив про готовність надати Україні ліцензію на виробництво американських систем і ракет Patriot. Реалізація такого рішення може у перспективі зменшити залежність України від нерегулярних постачань готових перехоплювачів.

Українські сили також продовжують завдавати ударів по російській військовій і паливній логістиці. Повідомлялося про атаку на судна в Азовському морі, які могли використовуватися для перевезення вантажів в інтересах російської армії. Українська сторона заявила про пошкодження 21 танкера, чотирьох буксирів, двох вантажних суден і земснаряда. Росія підтвердила атаку, однак назвала значно менші масштаби пошкоджень.

Окремим напрямом української стратегії стають далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі. Володимир Зеленський оголосив про формування спеціального командування, яке має координувати далекобійний вплив на об’єкти, що забезпечують воєнну економіку Росії. Удари по нафтопереробних заводах, паливних базах і морських маршрутах уже створюють додаткові проблеми для російського постачання пального.

Небезпечною залишається ситуація поблизу Запоріжжя. Після російського авіаудару по місту повідомлялося щонайменше про одного загиблого та 29 поранених, серед яких двоє дітей. Міська влада також заявила, що російські війська наблизилися до Запоріжжя на відстань трохи більше ніж 20 кілометрів.

На дипломатичному рівні Київ продовжує працювати над зміцненням відносин із Вашингтоном і європейськими партнерами. 10 липня Зеленський провів зустріч із американським конгресменом Майклом Макколом, під час якої сторони обговорили результати саміту НАТО, двопартійну підтримку України та подальшу співпрацю зі Сполученими Штатами.

Світ: Іран, Ормузька протока, НАТО та нові політичні виклики

Найгострішою міжнародною кризою залишається протистояння Сполучених Штатів та Ірану. Вашингтон вимагає від Тегерана чітких гарантій припинення атак на комерційні судна й відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку. Цей маршрут має стратегічне значення для світових поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-яка тривала нестабільність у регіоні створює ризики для глобальних цін на енергоносії.

Дональд Трамп повідомив, що США погодилися продовжити переговори після відповідного звернення Ірану. Водночас він наголосив, що попередній режим припинення вогню вже не діє. Таким чином, дипломатичний процес відновлюється на тлі фактичного загострення та взаємних військових ударів.

Напруження посилили й заяви нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї, який пообіцяв помститися за загибель свого батька і попередника Алі Хаменеї. Такі заяви зменшують простір для швидкого компромісу та підвищують ризик нової хвилі атак у Перській затоці.

Раніше Іран повідомляв про удари по американських військових об’єктах у країнах Перської затоки, зокрема в Кувейті, Катарі та Бахрейні. США, зі свого боку, заявили про масштабні атаки на десятки іранських військових цілей у відповідь на напади на торговельні судна.

Важливим міжнародним підсумком тижня став саміт НАТО в Анкарі. Попри гострі суперечки між США та частиною європейських союзників, лідери Альянсу підтвердили прихильність статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону у разі нападу на одного з членів НАТО.

Одним із ключових рішень саміту став пакет підтримки України обсягом близько 70 мільярдів євро до 2027 року. Водночас європейські держави беруть на себе дедалі більшу частину фінансового й оборонного навантаження, оскільки Сполучені Штати поступово переглядають масштаби своєї військової присутності в Європі.

Велика Британія також готується приєднатися до європейської кредитної програми оборонної допомоги Україні обсягом 60 мільярдів євро. Участь Лондона має розширити можливості України закуповувати озброєння у британських компаній та зміцнити оборонну співпрацю між Великою Британією і Європейським Союзом.

У Молдові президент Мая Санду висунула Васіле Тофана на посаду нового прем’єр-міністра. Це рішення може вплинути на подальший курс країни щодо європейської інтеграції, економічних реформ і безпекової співпраці з сусідніми державами.

На півдні Іспанії триває боротьба з масштабною лісовою пожежею в провінції Альмерія. Пожежники повідомили про перехід до активнішої фази гасіння після локалізації найбільш небезпечних ділянок. Стихійне лихо вже призвело до загибелі людей і стало черговим нагадуванням про зростання кліматичних ризиків для країн Південної Європи.

Економічні ринки реагують на міжнародну нестабільність неоднозначно. Американські фондові індекси напередодні зросли завдяки відновленню інтересу інвесторів до технологічних компаній, тоді як ціни на нафту дещо знизилися. Водночас будь-які нові атаки в районі Ормузької протоки можуть швидко змінити ситуацію на енергетичних і фінансових ринках.

Отже, головною темою для України залишається протистояння російським ракетним ударам і пошук достатньої кількості засобів протиповітряної оборони. Паралельно Київ намагається перенести частину тиску на територію Росії, завдаючи ударів по її паливній, морській та військовій логістиці.

Для світу 11 липня 2026 року визначальним залишається ризик розширення близькосхідного конфлікту. Переговори між США та Іраном формально продовжуються, але супроводжуються взаємними погрозами й бойовими діями. Саміт НАТО продемонстрував збереження єдності Альянсу, хоча водночас показав, що Європі доведеться брати на себе дедалі більшу відповідальність за власну безпеку та довгострокову підтримку України.