Головні новини України станом на 18 липня 2026 року

18 липня 2026 року інформаційний порядок денний України залишається надзвичайно насиченим. Країна одночасно протистоїть російським повітряним атакам, стежить за ситуацією на фронті, обговорює резонансні кадрові рішення у військово-політичному керівництві та посилює удари по логістичній інфраструктурі Росії.

Найбільше уваги сьогодні прикуто до наслідків нічного ракетно-дронового удару, атак на цивільних у прифронтових регіонах, українських операцій у глибині російської території та внутрішньополітичних подій після змін у керівництві оборонного сектору.

Масована нічна атака та удари по регіонах

У ніч проти 18 липня російські війська здійснили чергову комбіновану атаку на Україну. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник застосував сім ракет і 90 безпілотників різних типів. Серед запущених засобів ураження були дві балістичні ракети «Іскандер-М», дві протикорабельні ракети «Онікс», три керовані авіаційні ракети Х-59/69, а також ударні дрони.

Основним напрямком російської атаки стала Одеська область. Повітряні сили повідомили про влучання ракет і 19 безпілотників у кількох місцях. Остаточні масштаби пошкоджень уточнюються, однак удар вкотре підтверджує, що південні регіони, порти та логістична інфраструктура залишаються серед пріоритетних цілей Росії.

Повітряна тривога вночі також двічі оголошувалася в Києві та низці областей через загрозу застосування балістичних ракет. Повідомлень про масштабні руйнування у столиці внаслідок цих тривог не надходило, проте сама частота попереджень свідчить про збереження високого рівня небезпеки для центральних регіонів.

Тривожні новини надійшли з Херсона. Вранці російські військові кілька разів атакували безпілотниками автомобілі та людей на вулицях міста. За попередньою інформацією Херсонської обласної військової адміністрації, поранення отримали дев’ятеро людей, серед яких 14-річний хлопець. Тактика ударів невеликими дронами по цивільному транспорту й перехожих залишається однією з головних загроз для населення правобережної частини Херсонщини.

У Запорізькій області російські війська завдали подвійного удару по локомотиву та пасажирському поїзду. Інформація про наслідки ще доповнюється, але атака на залізничний транспорт створює ризики не лише для пасажирів і працівників, а й для стабільності сполучення у прифронтових областях.

Напруженою залишається ситуація на Дніпропетровщині, Запоріжжі, Донеччині та Чернігівщині. У Дніпропетровській області внаслідок обстрілів були пошкоджені склад логістичної компанії, автозаправна станція та вантажівки. На Запоріжжі за добу зафіксували сотні ударів по десятках населених пунктів, є загибла та поранені. На прикордонні Чернігівської області російський безпілотник влучив у будинок культури.

Ситуація на фронті та українські далекобійні операції

Основні бойові дії продовжуються на сході України. Особливо складною залишається ситуація поблизу Костянтинівки та Лимана. Українські військові повідомляють, що бої відбуваються безпосередньо в районі Костянтинівки, але Сили оборони продовжують контролювати значну частину міста. Російські підрозділи водночас намагаються розширити тиск на Лиманському напрямку.

За ранковим зведенням Генерального штабу, протягом попередньої доби російська армія втратила орієнтовно 1420 військовослужбовців. Українська сторона також заявила про знищення або пошкодження десятків артилерійських систем, бронемашин, засобів протиповітряної оборони, безпілотників та автомобільної техніки. Ці цифри є оперативною оцінкою українського командування і не можуть бути незалежно перевірені в реальному часі.

Водночас Україна продовжує посилювати далекобійні удари по об’єктах, які забезпечують російську армію. У ніч на 18 липня безпілотники атакували Москву, Московську область і Тамбовський регіон. Повідомлялося про пожежі на нафтобазі в Ногінську, логістичних об’єктах в Електросталі та Котовську.

Президент Володимир Зеленський заявив, що уражені в Росії склади використовувалися для постачання російських військ. Частина відомостей про масштаби руйнувань походить від російської місцевої влади, компаній та медіаресурсів, тому остаточні результати операції можуть відрізнятися від перших повідомлень.

Окремим напрямком українських операцій стали російські судна в Азовському та Чорному морях. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді повідомив, що з 6 до 18 липня в межах операції «МоЛоЧКа» українські дрони уразили 172 російські судна — 118 в Азовському та 54 у Чорному морі. За його словами, Росія була змушена посилювати захист кораблів, залучаючи підрозділи протиповітряної оборони, зенітні дрони, переносні ракетні комплекси та кулеметні групи.

Міжнародні інформаційні агентства також відзначають загострення боротьби за морські маршрути. Росія останніми днями посилила удари по українських портах в Одесі та Миколаєві, тоді як Україна розширила атаки на російську морську логістику. Це протистояння має не лише військове, а й економічне значення, оскільки впливає на експорт зерна, роботу портових терміналів і безпеку цивільного судноплавства.

Кадрові рішення, протести та відносини з Польщею

Однією з найбільш обговорюваних внутрішньополітичних тем стала зміна керівництва оборонного сектору та формування оновленого уряду. Після відставки міністра оборони Михайла Федорова у Києві та інших містах другий день проходять мирні акції протесту. Учасники виступають проти кадрового рішення та вимагають пояснень щодо подальшої стратегії управління армією.

Дискусія загострилася на тлі повідомлень про конфлікт між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Прихильники колишнього міністра пов’язують із ним прискорення технологічних реформ, розвиток безпілотних систем і зміни у військових закупівлях. Президент пояснював кадрові рішення необхідністю забезпечити єдність управління, однак суспільна реакція показала, що питання реформування армії та відповідальності командування залишається надзвичайно чутливим.

Додатковий резонанс викликала заява волонтера Сергія Стерненка про те, що командири українських бригад нібито отримали вказівку записати відеозвернення на підтримку Сирського. «Українська правда» повідомила, що її джерела серед військових підтвердили надходження такої вказівки. Офіційна позиція військового керівництва щодо цих повідомлень на момент публікації матеріалу не була представлена, тому інформацію варто розглядати з відповідним застереженням.

Важливими залишаються й українсько-польські відносини. Київ оголосив про готовність відкрити архіви СБУ та розвідки, що стосуються трагічних подій на Волині. Цей крок має сприяти роботі істориків, пошуку документальних свідчень і зниженню напруги навколо складних сторінок спільної історії. Польська сторона позитивно відреагувала на готовність України до більш відкритого діалогу.