Що означають підвищені еозинофіли

Еозинофіли — це один із видів лейкоцитів, тобто білих клітин крові, які беруть участь у роботі імунної системи. У результатах загального аналізу крові їх зазвичай значно менше, ніж, наприклад, нейтрофілів або лімфоцитів. Проте зміна кількості еозинофілів може бути важливим сигналом про певні процеси в організмі.

Підвищені еозинофіли найчастіше асоціюються з алергічними реакціями та паразитарними інфекціями, але можливих причин набагато більше. Іноді відхилення буває незначним і тимчасовим, а в інших випадках потребує додаткового обстеження. Саме тому оцінювати цей показник варто не окремо, а разом з іншими параметрами аналізу крові, симптомами та загальним станом людини.

Що таке еозинофіли та навіщо вони потрібні

Еозинофіли утворюються в кістковому мозку, після чого потрапляють у кров і тканини. Вони є частиною захисної системи організму та здатні реагувати на різноманітні чужорідні агенти.

Особливо важливою є їхня участь у реакціях, пов’язаних з алергією та деякими паразитами. Еозинофіли містять гранули з біологічно активними речовинами. Під час імунної відповіді ці речовини можуть вивільнятися та впливати на запальний процес.

Водночас еозинофіли не можна назвати виключно «клітинами алергії». Їхні функції складніші: вони взаємодіють з іншими клітинами імунної системи, беруть участь у регулюванні запалення та можуть накопичуватися в певних тканинах.

У лабораторному аналізі їхню кількість можуть вказувати двома способами: як відсоток від загальної кількості лейкоцитів та як абсолютну кількість клітин у певному об’ємі крові. Для оцінювання еозинофілії особливо важливим є саме абсолютний показник.

Референсні значення можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії, віку людини та методики дослідження. Тому орієнтуватися потрібно насамперед на діапазон норми, зазначений у конкретному бланку лабораторного дослідження.

Чому еозинофіли можуть бути підвищені

Збільшення кількості еозинофілів називають еозинофілією. Саме по собі це не захворювання і не готовий діагноз. Це лабораторна ознака, яка може супроводжувати різні стани.

Серед можливих причин підвищення еозинофілів:

• Алергічні захворювання. Еозинофілія може спостерігатися при бронхіальній астмі, алергічному риніті, атопічному дерматиті та інших алергічних станах.
• Паразитарні інфекції. Особливо це стосується деяких гельмінтів. Водночас нормальний рівень еозинофілів не дозволяє повністю виключити паразитарну інфекцію, а їх підвищення саме по собі не доводить її наявність.
• Реакція на лікарські препарати. Певні медикаменти здатні викликати імунну реакцію, одним із проявів якої стає еозинофілія.
• Захворювання шкіри. Деякі дерматологічні хвороби можуть супроводжуватися збільшенням кількості цих клітин.
• Аутоімунні та запальні процеси. За певних системних захворювань еозинофіли також можуть виходити за межі референсного діапазону.
• Хвороби кровотворної системи. Значна або стійка еозинофілія в окремих випадках пов’язана з гематологічними захворюваннями.
• Еозинофільні захворювання. Існують стани, за яких еозинофіли накопичуються в окремих органах, наприклад у стравоході, шлунково-кишковому тракті або легенях.

Таким чином, поширене уявлення, що високі еозинофіли автоматично означають наявність глистів або алергії, є надто спрощеним. Це справді часті причини, але далеко не єдині.

Що означає незначне підвищення еозинофілів

Невелике відхилення від лабораторної норми не обов’язково свідчить про серйозну патологію. Значення має не лише сам факт підвищення, а й те, наскільки воно виражене, чи зберігається під час повторних досліджень і чи є інші зміни в аналізах.

Наприклад, ситуація, коли відсоток еозинофілів трохи перевищує норму, може суттєво відрізнятися від випадку значного збільшення їх абсолютної кількості. Відсотковий показник залежить також від співвідношення інших видів лейкоцитів.

Тому лікар може звернути увагу на абсолютну кількість еозинофілів, загальний рівень лейкоцитів, гемоглобін, тромбоцити, лейкоцитарну формулу та інші показники. За необхідності аналіз повторюють, щоб зрозуміти, чи було відхилення тимчасовим.

Які симптоми можуть виникати

Саме підвищення еозинофілів людина зазвичай ніяк не відчуває. Симптоми, якщо вони присутні, залежать від причини еозинофілії.

При алергічному процесі можуть турбувати закладеність носа, чхання, сльозотеча, свербіж, висипання на шкірі або утруднене дихання. При деяких паразитарних захворюваннях можливі розлади травлення, дискомфорт у животі та інші неспецифічні прояви.

У частини людей підвищення еозинофілів узагалі виявляють випадково під час профілактичного загального аналізу крові. Відсутність симптомів не означає, що показник потрібно ігнорувати, особливо якщо відхилення значне або зберігається тривалий час.

Водночас намагатися визначити причину лише за симптомами також не варто. Наприклад, свербіж шкіри може мати безліч причин, а проблеми з травленням не обов’язково пов’язані з паразитами.

Що робити, якщо аналіз показав високі еозинофіли

Передусім варто уважно подивитися на весь результат загального аналізу крові та референсні значення лабораторії. Один показник без загального контексту часто дає недостатньо інформації.

Лікарю можуть бути важливі не лише цифри в аналізі, а й додаткові обставини: наявність алергії або астми, нещодавні подорожі, контакт із тваринами, особливості харчування, приймання медикаментів і добавок, висипання, кашель, порушення травлення, підвищення температури та інші симптоми.

Залежно від ситуації можуть призначатися повторний загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою та інші дослідження. Перелік обстежень визначається передбачуваною причиною. Не кожній людині з еозинофілією потрібен однаковий набір тестів.

Особливо не варто самостійно приймати протипаразитарні або протиалергічні препарати лише через підвищені еозинофіли. Якщо причина відхилення інша, таке лікування може бути непотрібним, а інколи й небезпечним.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Консультація лікаря доцільна, якщо показник суттєво перевищує референсні значення, еозинофілія повторно виявляється в аналізах або одночасно змінені інші показники крові.

Не слід відкладати медичну допомогу, якщо відхилення супроводжується вираженим погіршенням самопочуття, задишкою, набряком обличчя або горла, поширеним висипом, високою температурою чи іншими гострими симптомами. Особливої уваги потребує ситуація, коли подібні прояви виникли після початку приймання нового лікарського засобу.

При тривалому значному підвищенні еозинофілів лікар може рекомендувати більш поглиблене обстеження, оскільки надмірна активність цих клітин за певних станів здатна впливати на тканини та органи.

Підвищені еозинофіли означають, що кількість одного з видів білих клітин крові перевищила референсний діапазон. Найчастіше така зміна зустрічається при алергічних станах, деяких паразитарних інфекціях або реакціях на лікарські препарати, проте існують й інші можливі причини.

Невелике одноразове відхилення і стійка виражена еозинофілія — це різні ситуації. Тому не варто ставити собі діагноз лише за одним числом у загальному аналізі крові. Значення мають абсолютна кількість еозинофілів, ступінь її підвищення, інші лабораторні показники, симптоми та медична історія людини. Якщо показник помітно підвищений або залишається високим при повторному аналізі, оптимальним рішенням буде обговорити результат із лікарем і за потреби з’ясувати причину за допомогою додаткового обстеження.